пʼятниця, 1 січня 2010 р.

Початок...


Люблю перше число, не важливо чи це перший день року, місяця, тижня, чи життя взагалі, тому що перший день - це завжди початок. А початок завжди передбачає багато всього цікавого, нового і незабутнього.
От і сьогодні настав перший день мого щоденника. Сиджу і міркую - навіщо потрібен щоденник? Комусь він необхідний як друг, якому можна все розповісти, всім поділитися і не боятися при цьому, що він зрадить тебе, для інших це спосіб вилити душу, для когось - можливість поспілкуватися, якщо щоденник віртуальний. А для мене щоденник необхідний для того, щоб зупинити важливі моменти мого життя. Звичайно, хтось можливо скаже, що важливі події з життя назавжди залишаються в нашій памяті, але память, як відомо, зрадлива.
Колись у мене уже був щоденник - справжній товстий зошит, але це було ще в старших класах школи. Минуло декілька років, він залишився вдома у мами, і я декілька раз, приїжджаючи додому, переглядала цей зошит, і мені було дуже цікаво згадати себе тодішню, згадати все те, чим я тоді жила, і що мене цікавило. І ось саме щоденник допоміг мені пережиті ті самі моменти мого життя заново. Тому я не раз шкодувала, що не вела щоденник до сих пір, адже було б так приємно знову пережити час наших зустрічань з чоловіком, наше весілля, мою вагітність, народження Роксоланки і ще багато, багато всього цікавого і дуже важливого. І щоби знову не пропустити того, що ще повинно статися, я вирішила РОЗПОЧАТИ СВІЙ ЩОДЕННИК ЗНОВУ.

Немає коментарів: