Жилетка "Мозаїка"

Ось закінчила жилеточку на продаж. Дуже сподобалася мені - узори не складні і вяжеться швиденько. Тепер планую і собі таку змайструвати тільки іншого кольору і більшого розміру.

Почала в"язати жилеточку гачком, результат мені вже подобається . Хочу виставити на ярмарці декілька дорослих речей, тому шукаю те, що не дуже складне і швидко в"яжеться. Так що працюю в поті чола. Результат буде незабаром.

Сьогодні до нас у двір приїхала велика машина, на якій було написано "Реставрація подушок". Дізналася усю інформацію: міняют напірник на новий і очищують пір"я кварцом. Віднесла усі подушки, тепер вони такі гарні в новому одязі, краса ! А головне не прийшлося спеціально кудись їхати, під вікнами стояли.

Пінетки

Ось такі пінетки різних кольорів я вяжу на ярмарок-виставку. Дуже вони мені подобаються, такі кучеряшечки. До них в комплект ще плануються шапочки. Фото інших покажу пізніше.

И снова зима?

А я надеялась, что уже весна полностью вступила в свои права. Но нет, зима так просто не уступает, сегодня снова снег идет, да такими большими хлопьями - красиво, но как то грустно . Хочется солнышка и тепла, зеленых листиков, цветочков и щебета птичек. И прогноз на ближайшие недели не оптимистичный.
Пойду съем шоколадку...

Аристократки

А у нас дома з"явилися дві красуні і при чому обидві ще й аристократки ..

Виставка-ярмарок

Вирішила взяти участь у виставці-ярмарку. Це для мене буде вперше, тому досвіду в цьому напрямку немає. Але надіюся, що такий проект буде для мене вдалим.
Останні мої відвідини таких міроприємств зовсім мене не потішили. В моєму розумінні Ярмарка-виставка - це виставлені оригінальні творчі роботи, щось непересічне, що не побачиш кожного дня. У нашому місті це, нажаль, не так, і витавка-ярмарок у нас, це банальні базарні лотки з звичайним "ширпотребом". Сама назва "Виставка" зобовязує до чогось більшого, люди повінні насолождуватися побаченим і отримувати задоволення не тільки від покупок, а вже від самого споглядання їх. Сподіваюся, що своїми роботами мені вдастся принести комусь естетично-емоційне задоволення, принаймі я зможу сама побачити наскільки в наш час людям цікаві речі виготовлені своїми руками. І оскільки часу не так вже і багато (виставка відбудеться в двадцятих числах квітня), то акцент я планую зробити всетаки на дитячому одязі. Треба звязати кілька пінеток і шапочок, покривал та пончо. Так що роботи у мене вистачає.

Вяжем жизнь

Не от того, что нечего надеть,
И не затем, чтоб сэкономить деньги,
Она по вечерам укладывает нить
В бесчисленных рядов шеренги.

Лицо, изнанка, с накидом петля…
Считает петли про себя, губами.
Из нитки кокон создаёт себе
Она своими быстрыми руками.

И лицевая вновь за лицевой,
Для украшенья разведёт ажуром.
Сейчас весь мир остался для неё
За кругом, что очерчен абажуром!

Мелькают спицы, бегает клубок,
Движенья рук, как в старой киноленте…
И хочется ей обо всём забыть,
Но свет обид горит флюорисцентом!

Так каждый вечер, прибежав с работы,
Сидеть ей до рассветных петухов,
И,как от выстрелов во время злой охоты,
От телефонных вздрагивать звонков.

И снова лицевая, лицевая –
Нить переходит из клубка в узор.
Мысль переходит из одной в другую,
Сплетаясь в бесконечный разговор.

Всё будто бы понятно и логично,
Как быть должно. Но только почему
Из ниток получается отлично,
А в мыслях всё приходит к одному?

Со счёта сбившись, перепутав петли,
Логичность мыслей потеряв, она
Понять не может, что случилось если
Она всю жизнь одна, одна, одна…

А окончанье мыслей смехотворно!
Конец вязанию, закончился клубок!
И результат вязанья безусловно,
На будущее для неё урок!

Как будто бы вязала лицевые,
Петлю к петле, не изменив узор,
На оборотной стороне сложился
Узор изнанкой, будто приговор!

Ну, вот связала! Как носить такое?
Какою стороной? Как ей узнать?
Простейший выход, распустивши всё, и снова
В один большой клубок перемотать.

Старинное умение вязанья!
Всего-то дел – две спицы и клубок!
Оно, как всё на первый взгляд простое,
Себя проявит в отведённый срок!

В вязании, как в жизни не бывает
Сплошные лицевые, к ряду ряд.
С изнанкой их всё время чередуя,
Судьбы картинки день за днём летят.

Пусть где-то радость, где-то грусть,
А в целом, вывязывая жизни полотно,
Не избежать изнанок и ошибок.
Без них прожить не смог ещё никто!

Наступит час, определясь с узором,
Возьмёт клубок, две спицы, и опять
Изнанку с лицевой перемежая,
Она судьбу попробует связать!

Раиса Егорова.